Skype

+380 44 201-06-06

+380 44 201-06-07

ПАРТНЕРЫ

HIPRA

Ветеринарные вакцины и препараты.

HIPRA
INVESA

Veterinary pharmaceutical laboratory

INVESA
IDEXX

Инновационная диагностика.

IDEXX
ЦЕНТР ВЕТЕРИНАРНОЙ ДИАГНОСТИКИ
ЦЕНТР ВЕТЕРИНАРНОЙ ДИАГНОСТИКИ

Епідемія грипу - небезпека для господарств

Автор  - Талпа Алла Василівна, лікар ветеринарної медицини,

Консультант відділу свинарства (+380 67 413-26-59)

Аналізуючи випадки одночасного розповсюдження грипу свиней і людей, викликаних одними й тими ж етіологічними агентами, кожен із нас має бути достатньо поінформований про грип і його наслідки.

Поговоримо про особливості хвороби, причини виникнення, діагностику та методи профілактики.

Грип свиней (swine influenza) – високо контагіозна вірусна хвороба свиней, яка характеризується раптовим початком, різко вираженою лихоманкою, катаральним запаленням дихальних шляхів, швидким охопленням великої кількості свиней, а також може бути причиною абортів та загибелі свиней. Віруси свинячого грипу можуть циркулювати серед свиней протягом усього року, але більшість спалахів відбуваються наприкінці осені та протягом зимових і весняних місяців. Захворювання завдає великих економічних збитків свинарським господарствам та знижує продуктивність у тварин на відгодівлі.

Грип свиней є доволі поширеним захворюванням серед свиней в світі, майже половина племінних свиней піддавалася впливу вірусу в Європі та в США. Захворювання на грип свиней спостерігається в усіх країнах світу. Розповсюдження даного захворювання можна пов’язувати з інтенсивним вирощуванням свиней, тому що свині вирощуються в безпосередній близькості одне до одного. Передача збудника грипу свиней до людини не завжди викликає характерні прояви захворювання – грипу людини, але призводить до вироблення антитіл в крові. Якщо виникають клінічні прояви грипу у людей, то це свідчить про зоонозну передачу інфекції. Люди, які постійно контактують зі свинями, мають підвищений ризик заразитися свинячим грипом. Велику роль в перебудові вірусу відіграють свині, які в цьому ланцюгу виступають посередником, або резервуаром збудника.

Збудником хвороби є міксовірус тип А переважно серотип (Myxovirus influenza A) сімейства Orthomixoviridae. Спостерігається чотири підтипи вірусу грипу А (H1N1, H1N2, H3N2, H7N9). Вірус малостійкий до факторів фізичного та хімічного впливу. Нагрівання до 60°С повністю інактивує його протягом 20 хвилин. При температурі мінус 20-70 °С вірус зберігає свою активність кілька місяців.

 

Клінічні ознаки та перебіг хвороби

Інкубаційний період триває 1-7 діб. Перебіг хвороби гострий та підгострий. У дорослих свиней спостерігають різке підвищення температури тіла до 41-42°С, пригнічення, відсутність апетиту. На 2-3-тю добу з'являються кон'юнктивіт, виділення з носа й очей, чхання, хрипи, кашель. У деяких тварин виникає запалення легенів. Хворі свині лежать пригнічені, для полегшення дихання часто приймають позу «сидячого собаки». Захворювання триває 7-10 діб і, здебільшого, закінчується видужуванням. У разі ускладнення бактеріальною інфекцією тривалість хвороби подовжується до 2–3-х тижнів. Розвиваються бронхопневмонія, плеврит, перикардит, спостерігаються ураження м'язів і суглобів (артрити). Летальність становить 25-30 %.

У поросят-сисунів та відлучених поросят перебіг хвороби більш затяжний і ускладнений. Крім запалення легенів у них виявляють плеврити, перикардити, ураження шкіри. Спостерігаються хрипи, задишка, судомний кашель, відмова від корму. Одужання настає дуже повільно. Поросята відстають у розвитку та поступово виснажуються. Летальність серед поросят може досягати 60 %.

Патологоанатомічні зміни. При розтині трупів виявляють збільшені лімфатичні вузли, гіперемію та набряк слизових оболонок носової порожнини, трахеї, бронхів, катаральне запалення легенів, накопичення в них кров'янистої пінистої рідини. На серозних і слизових оболонках та в паренхіматозних органах спостерігаються численні крапельні та смугасті крововиливи. При ускладненнях вторинною мікрофлорою виявляють крупозну або гнійну пневмонію та плеврит.

Діагноз встановлюють на підставі клінічних ознак, епізоотологічних, патологоанатомічних і лабораторних даних.

В лабораторію надсилають сироватки крові, взяті у свиней з клінічними проявами, які з’явились не раніше 10 днів після початку захворювання, щоб виявити антитіла до вірусу грипу. Одночасно відправляють до лабораторії патологоанатомічний матеріал, з якого можна виділити вірус грипу методом ПЛР. Надсилають мазки (виділення) з носових отворів, шматочки уражених легенів, слизової оболонки носової порожнини, трахеї, бронхів, а також середостінні та бронхіальні лімфатичні вузли, відібрані від 2-3-х поросят в перші 2-3 дні хвороби. Проведення досліджень серед тварин різного віку підтверджує або спростовує те, що в господарствах циркулює вірус, а також те, що залишаються серопозитивними як свиноматки, так і молодняк на відгодівлі.

Аналізуючи результати досліджень, що проводились в «Центрі ветеринарної діагностики», м. Київ, на виявлення антитіл до вірусу грипу свиней за останні три роки можна відмітити наступне. За останні три роки збудник вірусу грипу тип А й досі поширюється на свинофермах України.

Кількість проведених досліджень на виявлення антитіл до вірусу грипу тип А свиней в господарствах України.

Диференційна діагностика. Грип свиней диференціюють від пастерельозу, гемофільозу, мікоплазмозу, стрептококової пневмонії, класичної чуми, РРСС свиней, актинобацильозної плевропневмонії свиней.

Лікування та профілактика. Ефективного лікування грипу свиней не розроблено. З метою профілактики бактеріальних ускладнень застосовують антибіотики широкого спектру дії та сульфаніламідні препарати. Проводять симптоматичне лікування. Особливу увагу звертають на поліпшення годівлі, мікроклімату в приміщеннях і дотримання температурного режиму утримання. Вживають заходів щодо недопущення занесення вірусу грипу свиней в господарство шляхом карантинування тварин, які вводяться в стадо. З профілактичною метою використовують інактивовані вакцини. Доведено, що ефективність інактивованих вакцин є високою, такі вакцини індукують високий рівень імунної відповіді. Крім того, ефективність їх застосування підвищується на фермах, де циркулює польовий вірус, тобто там, де свиноматки вже контактували з польовим збудником. Вакцина допомагає підтримувати високий рівень антитіл, тим самим забезпечуючи нейтралізацію проникнення нового вірусу.

Програми вакцинації вакциною GRIPORK, виробництва Hipra (Іспанія).

Ремонтний молодняк – базова вакцинація: дві дози. Першу дозу вводять за 6-8 тижнів до осіменіння з ревакцинацією через 3 тижні.

Свиноматки та кнурі – якщо тварин раніше не вакцинували: дві дози. Першу дозу вводять усьому стаду масово незалежно від термінів поросності чи лактації та ревакцинують через 3 тижні.

Поросята – першу дозу вводять з 6-8 тижневого віку з ревакцинацією через 3 тижні.