Наразі він працює в Лейпцизькому університеті в Німеччині й уже багато років займається детальним вивченням S. suis. Його лабораторія зробила внесок у краще розуміння механізмів, за допомогою яких S. suis захищається від свинячих антитіл. Відкриття високоспецифічного ферменту, що розщеплює свинячі антитіла класу IgM, лежить в основі однієї з поточних розробок вакцини.
- Чи могли б ви коротко розповісти, що таке S. suis?
Очевидно, що S. suis адаптувався до свиней. Його середовищем існування є слизові оболонки, наприклад, глотка, мигдалини або статеві шляхи свиней. З боку бактерії спостерігається коеволюція; наприклад, це проявляється в адаптації до імунної системи свиней. Це дозволяє S. suis виживати в криптах мигдалин, де активується імунна система і присутні специфічні антитіла. Проте вірулентні штами S. suis здатні виживати в цьому середовищі протягом тривалого часу. Це важливо для розуміння епідеміології захворювання, спричиненого S. suis.
- Які симптоми викликає ця бактерія у молодих поросят?
S. suis може викликати найрізноманітніші клінічні ознаки. Вона може вражати мозок або спинномозкову рідину та викликати менінгіт. Менінгіт супроводжується високою температурою. Потім у поросят з’являється тремор — або атаксія — через що вони рухаються дивно, а зрештою настає лежачий стан, під час якого вони не можуть встати, лежать на підлозі та роблять гребкоподібні рухи.
Ще одним дуже характерним симптомом є опостотонус, тобто гіперекстензія шиї. Це дуже типова ознака менінгіту й у людей. А також швидкі рухи очей, ністагм. Це теж досить типово для запущеної стадії менінгіту.
Бувають також інфекції суглобів, при яких спостерігається кульгавість. Це теж може призвести до лежачого стану, коли поросята не можуть встати на ноги.
Є також інфекції, при яких визначити конкретні клінічні ознаки складніше. Наприклад, при ендокардиті (запаленні серцевих клапанів) поросята зазвичай втрачають апетит і відстають у розвитку, але немає дійсно специфічних клінічних ознак, які дозволили б з упевненістю діагностувати ендокардит.
- У всьому світі відомо 29 серотипів цієї бактерії. Чи пов’язані ці клінічні ознаки з певними серотипами?
Чіткої кореляції між конкретним серотипом і клінічними ознаками немає. Це більшою мірою залежить від віку поросят. Так, у грудних поросят ми дуже часто спостерігаємо, наприклад, поліартрит або кульгавість як клінічну ознаку хвороби S. suis. У поросят старшого віку (від 5 до 8 тижнів) частіше зустрічається менінгіт.
- А як щодо впливу на свиней на відгодівлі та свиноматок?
У свиней на відгодівлі я також спостерігав захворювання, спричинене S. suis, але в більшості випадків воно пов’язане з інфекцією, отриманою під час відлучення. Наприклад, якщо у поросят розвивається ендокардит, то через 2–3 місяці у них може виникнути ускладнення у вигляді менінгіту або септицемії. Свиноматки в більшості випадків відіграють дуже важливу роль як носії.
- Чи зрозуміло, чому іноді це викликає захворювання, а в інших випадках, здавалося б, нічого не відбувається?
На мій погляд, це до кінця не вивчено. Якщо, наприклад, у вас є група зі 100 поросят, то неможливо з упевненістю сказати: у цих 10 поросят з великою ймовірністю розвинеться захворювання протягом наступних 2–3 тижнів. Таким чином, у нас немає реального показника захисного імунітету у поросят. У багатьох випадках захворювання, спричинене S. suis, вражає дуже добре розвинених поросят. Це створює серйозні проблеми для свинарської галузі.
- Як S. suis взаємодіє з імунною системою свиней?
IgM — це перше і дуже важливе антитіло, яке виробляють поросята у відповідь на різні інфекції, зокрема інфекції, спричинені S. suis. Для мене було надзвичайно цікаво виявити, що S. suis виробляє фермент, який розщеплює IgM. Йдеться про дуже специфічне розщеплення в дуже конкретному місці молекули IgM. Це відкриття зробила аспірантка Яна Зеле, яку я керував у Ганноверському університеті ветеринарної медицини.
Цей фермент, що розщеплює IgM, називається IdeSsuis. Фермент знаходиться на поверхні S. suis і вивільняється в середовище або в біологічні рідини організму. Він розщеплює IgM, коли той наближається до стрептококів.
- Як це відкриття допомогло у створенні вакцини?
Коли я розпочав експеримент із вакцинації з використанням IdeSsuis, вихідна гіпотеза полягала в наступному: якщо вакцинувати поросят цим ферментом, вони почнуть виробляти антитіла проти нього. А це зробить IgM ефективнішим, оскільки він більше не розщеплюватиметься. Але виявилося, що сам по собі цей білок уже є захисним антигеном, що стало справжньою несподіванкою. Зараз у нас є дані, які вказують на те, що захисний ефект вакцинації поросят IdeSsuis пов’язаний не тільки з тим, що інгібується розщеплення, а й з тим, що цей білок доступний для антитіл. І що це призводить до фагоцитозу.
- Чи стосується це всіх 29 серотипів?
Гарна новина полягає в тому, що ми довели: ця протеаза захищає від штамів різних серотипів. Але тепер також зрозуміло, що є один важливий виняток: певні штами серотипу 9. Щодо штамів серотипу 9, які мають значення в Нідерландах і Німеччині, ця протеаза не забезпечує захисту. Натомість щодо штамів серотипу 9 в Іспанії ситуація краща. Тож ситуація досить складна.
- На якому етапі зараз перебуває вакцинація проти S. suis у всьому світі?
У більшості країн Європи використовують аутогенні вакцини. Загалом у Європі немає ліцензованої вакцини, що діє проти різних серотипів. Існує дефіцит і потреба у вакцині проти серотипів S. suis, яка забезпечує перехресний захист.
Я очікую, що найближчі 2–3 роки з’явиться ліцензована вакцина з перехресним захистом. Побачимо, як швидко компанії виведуть на ринок вакцини на основі IdeSsuis або чи проведуть вони додаткові дослідження, щоб поєднати його з іншим антигеном. Це має сенс, але, ймовірно, займе деякий час.
- Чому S. suis є серйозною проблемою у свинарстві?
Безумовно, це одна з головних причин використання антибіотиків, особливо під час відлучення поросят. Ветеринари-практики розповідали мені, що практично весь амоксицилін, який використовується у свинарстві, йде на боротьбу із захворюваннями, спричиненими S. suis. А це досить багато. Тому, якби ми стримували всі захворювання, спричинені S. suis, за допомогою інших заходів, ми могли б скоротити використання антибіотиків на чверть або навіть на третину, як мені здається.
- Як ви вважаєте, чи приділяється достатньо уваги S. suis та свинарству?
Я знаю, що цьому приділяється достатньо уваги, принаймні у ветеринарній практиці у сфері свинарства. Зараз на ветеринарів чиниться значний тиск з метою скорочення використання антибіотиків. Гадаю, це одна з головних причин, через яку ми зараз приділяємо S. suis більше уваги, ніж раніше, адже раніше, коли ми, так би мовити, використовували антибіотики без обмежень, контролювати цю інфекцію було досить легко.
Тепер, коли ми прагнемо скоротити використання антибіотиків, і особливо їх застосування для лікування великих груп тварин, це стає серйозною проблемою. Загалом це захворювання, що протікає досить динамічно. Якщо ви помітили перші 2–3 випадки, то наступного дня можете виявити 20 мертвих поросят. І саме з цієї причини в багатьох випадках антибіотики, як і раніше, використовуються для лікування всіх груп. Це те, що ми хочемо скоротити в майбутньому. І єдиний спосіб — впровадити дуже ефективні вакцини. Іншого шляху, на мою думку, немає.
- Чи вважаєте ви, що після застосування вакцин S. suis повністю відійде в минуле?
Я думаю, що це малоймовірно. Я твердо переконаний, що, наприклад, вакцина на основі IdeSsuis принесе величезну користь у деяких стадах. Ви побачите значне поліпшення здоров’я тварин. Будуть і інші стада, де, найімовірніше, захист буде відсутній або буде незначним через інші штами, що створить серйозні обмеження.
Звичайно, важливо спостерігати за тим, що відбувається з популяцією S. suis під час широкомасштабного впровадження такої вакцини. Таким чином, залишаються відкриті питання, але, тим не менш, я переконаний, що впровадження вакцини, яка дійсно забезпечує захист від різних вірулентних штамів, має величезний потенціал для скорочення використання антибіотиків. І це не обов’язково має бути саме вакцина IdeSsuis — будь-яка вакцина, що забезпечує захист від різних серотипів, істотно поліпшить здоров’я свиней. Проте захворювання, спричинені S. suis, нікуди не зникнуть.
Без перебільшення найефективніший метод боротьби з S. suis — препарат Феноксипен V
